Святкуємо Великдень: готуємось до свята з четверга до суботи


Особливо важливими вважаються останні три дні перед Великоднем — Великі четвер, п’ятниця та субота. У кожний з них на службах читаються уривки з Євангелія, що розповідають про страждання Христа.

У четвер віруючі згадують становлення таїнства причастя Тіла і Крові Христових — євхаристії.

Велика п’ятниця — найскорботніший день, тому що саме в п’ятницю Ісус був розп’ятий і помер на Хресті, викупивши людські гріхи.

У суботу тіло Христа «перебувало в труні», але душею Спаситель зійшов в пекло і вивів з нього душі праведників. Ввечері в храмах розпочинають святкове богослужіння, щоб зустріти Воскресіння Христове.

Страсна седмиця — час, коли потрібно навести порядок в будинку і приготувати страви для великоднього столу. Слово «страсті» в перекладі зі старослов’янської означає «муки», «страждання»: християни в ці дні дотримуються найсуворішого посту, не танцюють, не співають, багато моляться, часто бувають в церкві і готуються до Пасхи. За традиціями в селах на цьому тижні сіють ранні зернові, горох.

Чистий четвер вважається днем весняного очищення. Здавна було прийнято до східсонця чистити худобу, прибирати у стайнях та коморах. У цей день стригли дітей, аби волосся не лізло та пишно росло. Традиційно у четвер Страсного тижня (або ж Чистий Четвер) очищають своє тіло і випікають паски.

В Страсну п’ятницю «рекомендується» утриматися від гучної музики, лайок і взагалі розібратися з власними думками.

У суботу перед Пасхою в обов’язки газди входило підготування кошика для освячення наїдків – його промивали й сушили день на сонці, а ввечері наповнювали великодніми смаколиками та прикрашали рушником. Пізно ввечері прийнято було збиратися біля вогнища на церковному задньому дворі. Хлопчаки переповідали казки, легенди та пригодницькі байки.

 Які народні звичаї пов’язують з Великоднем?

Неможливо уявити український Великдень без писанок, неповторні орнаменти та розмаїття кольорів яких зачаровують око. Практично в усіх народів світу яйце шанувалося здавна і стало символом життя та народження, оскільки в ньому закладено життя як таке.

На яйцях нотували всі символи, що були важливими для людей у різні періоди, які вважалися оберегами: сонце, місяць, зірки, вогонь, вода, земля тощо. Звичайно, що в ті часи, коли люди тільки починали робити писанки, вони не були такими довершеними, як сьогодні: це були елементарні зображення предметів, явищ, узорів, а вже з роками розписування великодніх яєць стало мистецтвом.

Поруч із писанками неодмінним атрибутом Великодніх свят у наших предків були гаївки — народні пісні із закликанням весни. Їх виконували діти й незаміжні дівчата. За словами етнографів, ця традиція також прийшла до нас з часів язичництва.

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s