Автографи Перемоги: інформаційна веб-панорама


75  років минуло від незабутнього травня 1945 року, але й сьогодні величний подвиг захисників і визволителів залишається невичерпним джерелом патріотизму, прикладом вірного служіння своєму народу. У цей славний день ми згадуємо всіх, чиє життя забрала війна, низько вклоняємося ветеранам, які на своїх плечах винесли тягар війни та підняли країну з руїн у повоєнні роки. Ми уславлюємо тих, хто в тилу самовідданою працею наближав розгром ворога. Важко знайти слова, якими можна було б передати всю вдячність за безсмертний подвиг переможців у найжорстокішій війні, яку не знало людство!

День Перемоги — свято зі сльозами на очах, день особливої гордості за нашу країну і особливої подяки нашим ветеранам за це свято, за Велику Перемогу.  Пропонуємо вебліографічний екскурс «Автографи Перемоги», присвячений відомим людям, чиї імена ми всі знаємо з дитинства — справжнім героям – переможцям. 

9 травня весь світ відзначає знаменну дату – 75 річницю з Дня Перемоги. У цей день ми вітаємо ветеранів, згадуємо про тих, хто не повернувся з війни. А ще в ці дні ми згадуємо і співаємо пісні, пов’язані з Великою Вітчизняною війною.

Кажуть, що пісні теж воювали. Вони піднімав бойовий дух, їх співали на привалі біля вогнища. Деякі пісні «народилися» ще до війни і пройшли з фронтовиками весь шлях від червня 1941 року до травня 1945 року.  Є пісні, написані на самому початку війни, а частина відомих і улюблених пісень народилася вже після закінчення війни.

Вебліографічний екскурс «А пісні теж воювали!» представляє вашій увазі декілька  найвідоміших і улюблених пісень, присвячених війні і дню великої Перемоги. Тут ви знайдете інформацію про композиторів, авторів слів та виконавців пісень, а також історію їх створення. Всі пісні проілюстровані відеороликами. Слухати пісні можна тут 

Наша бібліотека з гордістю носить імена Шури Кобера і Віті Хоменко. І не дивно, адже подвиг юних розвідників Шури Кобера і Віті Хоменко навічно вписаний в героїчний літопис нашого міста. Вони були розвідниками, зв’язковими Миколаївського підпільного центру, виконували важливі доручення. Хлопці перетнули лінію фронту для встановлення зв’язку зі штабом партизанського руху.  Повернувшись до Миколаєва, вони доставили підпільникам радіопередавач, вибухівку, зброю. Юні герої були страчені гестаповцями 5 грудня 1942 р.

Дізнатися більше про юних героїв 

Як відбувалось визволення нашого міста від загарбників дивиться тут:  

З  дня закінчення війни минуло 75 років, але як і раніше у свідомості народу живе  великий подвиг мільйонів солдат. Молоде покоління українців   дякує  їм за цей подвиг, який вони здійснили не заради слави — заради життя на землі.

Ми вдячні всім Переможцям за  те, що ви відстояли нашу Батьківщину, наші міста і села. 

Низький Вам уклін!

За вашу мужність,

За вашу стійкість,

За життя,

За наше дитинство,

За тишу,

За мирний дім,

За світ, у якому ми живемо!

Вічна пам’ять і слава визволителям!

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s