Театр Корифеїв на Миколаївщині: краєзнавчий міні-довідник


Шановні читачі! Пропонуємо завітати на сторінки сайта Центральної міської бібліотеки для дітей ім. ш. Кобера і В. Хоменка і ознайомитися з оновленим електроним ресурсом «Театр Корифеїв на Миколаївщині: краєзнавчий міні-довідник«.

На сторінках краєзнавчого міні-довідника ви знайдете корисну і цікаву інформацію про життя і творчу діяльність Маріїї Заньковецької, Івана Карпенка-Карого, Марка Кропивницького, Марії Садовської-Барілотті, Софії Тобілевич, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького.

Український народ має свою багатовікову історію театральної культури. Визначне місце в цій історії посіла діяльність театру Корифеїв, який започаткував своє існування 27 жовтня 1882 року.

У Кременчуці М.Л. Кропивницький почав працювати над створенням української театральної трупи. До нього приєдналися М.К. Садовський, М.К. Заньковецька. Першим спектаклем, поставленим українською трупою, була «Наталка Полтавка» І. П. Котляревського. Ця подія відбулася 27 жовтня 1882 року у м. Єлисаветграді. В той же час у Києві М.П. Старицький організував діяльність «Товариства малоросійських акторів», а в 1883 році обидва колективи з’єдналися в один, і М.Л. Кропивницький став виконувати обов’язки головного режисера, М.П. Старицький – антрепренера трупи.

У такому складі трупа проіснувала до 1885 року, а потім знову з неї виділилися два окремі колективи. Театральна молодь почала працювати під керівництвом М.П. Старицького, а колектив більш досвідчених очолив М.Л. Кропивницький. Оскільки колективи не мали постійного місцеперебування, змушені були вести мандрівний спосіб життя, їх склад досить часто змінювався. Іноді всі актори об’єднувалися в єдиний колектив, і тоді він за своїм акторським складом не мав собі рівних. Пізніше цей ансамбль неперевершених талантів назвали Театром Корифеїв.

Найвизначнішу роль у розбудові українського театру 70-90 років ХІХ століття зіграли М.Л. Кропивницький, І.К. Карпенко-Карий, М.П. Старицький, М.К. Садовський, М.К. Заньковецька, М.К. Садовська-Барілотті, Г.П. Затиркевич-Карпинська, Л.П. Ліницька.

Причому значна частина театральних діячів виступала в різному амплуа. І.К. Карпенку-Карому, М.Л. Кропивницькому, М.П. Старицькому довелося зайнятися формуванням репертуару театру. Вони створили значну кількість оригінальних п’єс, а також переробок з інших авторів.

Шляхи діячів Театру Корифеїв протягом багатьох років пролягали через Миколаївщину.

Для трьох із них Миколаївщина стала батьківщиною. У селі Костувате (тепер Братський район Миколаївської області) народилися Микола Карпович Тобілевич (Садовський) та Марія Карпівна Тобілевич (Садовська-Барілотті). У селі Кам’яно-Костувате народився Панас Карпович Тобілевич (Саксаганський). Дитинство Миколи, Марії і Панаса пройшло в цих же селах, де батько працював управителем поміщицьких маєтків, в середовищі селянських дітей. Вони не раз спостерігали народні обряди – весілля, сватання, заручини, хрестини. Всі володіли чудовими голосами. Цей талант, очевидно, передався дітям від матері – уродженої Садовської Євдокії Зіновіївни, котра знала безліч народних пісень і майстерно їх виконувала. І навіть своїми театральними псевдонімами Микола і Марія взяли дівоче прізвище матері, а Панас – назву річки, на який вона жила у молодості. Старший брат Іван Карпович Тобілевич псевдонім взяв в ознаку любові і поваги до батька і Шевченка (Карпенко – син Карпа, Карий – персонаж у п’єсі Шевченка «Назар Стодоля»).

Спектаклі українських театральних колективів проходили з великим успіхом. У звіті про сценічні вистави за 1886 рік у Миколаєві невідомим автором відзначено, що з шести товариств драматичних акторів, які гастролювали в місті (5 російських, 1 – змішане), успіхом глядачів не користувалося жодне, крім товариства акторів очолюваного М. Садовським. Місцева преса (газети «Южанин», «Николаевский листок объявлений», «Николаевская газета») неодноразово відзначали високомайстерне виконання ролей М. Кропивницьким, М. Садовським, І. Карпенко-Карим, П. Саксаганським, М. Садовською-Барілотті, М. Заньковецькою.

Привертає увагу те, що квітки для глядачів часто продавалися по здешевлених цінах. Цим керівники українських колективів намагалися донести своє мистецтво до найширших демократичних верств населення.

Діяльність Театру Корифеїв на Миколаївщині – яскрава сторінка в утвердженні національної культури на півдні України.

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s