День святого Патрика є найбільшим національним святом ірландців усього світу. 17 березня, коли відзначають свято, за поширеною легендою, у 461 році помер Святий Патрик, перший єпископ, заступник і борець за волю Ірландії.
Оскільки ірландці здавна емігрували по всьому світу, особливо в XVIII — на поч. ХХ століть, зокрема до Північної Америки, свято стало доволі популярним і в США та Канаді, причому не лише серед етнічних ірландців. Популяризації свята у Новому Світі посприяло влаштування своєрідних парадів, що відтоді є однією з відзнак свята. Уперше такий парад відбувся у Бостоні 1737 року, в Нью-Йорку ж святкування вперше пройшло у таверні «Корона і будяк» (англ. The Crown and Thistle Tavern) у 1756 році.
Вже в ХХ столітті свято стало популярним у континентальній Європі, а з настанням ери глобалізації з середини століття про День святого Патрика стало відомо у цілому світі.
В Ірландії День святого Патрика — офіційний вихідний.
День святого Патрика як національне свято відзначають ще в двох країнах:
- Нігерії (там працювало багато ірландських місіонерів)
- Мексиці (там воювала за незалежність ірландська артилерійська бригада святого Патрика).
Гучні святкування на День святого Патрика відбуваються, насамперед, у країнах, де є значні ірландські діаспори, зокрема у Великій Британії та США. У багатьох країнах влаштовують урочисті паради (хоч це не ірландська, а суто американська емігрантська традиція). Зокрема в Австралії та Аргентині проходять паради, учасники яких традиційно одягаються в зелений одяг із зображенням конюшини, яка символізує Святу Трійцю. У деяких містах уже вироблені власні оригінальні традиції святкування, так у Чикаго (США) води місцевої річки спеціально до свята фарбують у зелений колір.
З демократизацією суспільств після 1991 року у державах, що утворилися після розпаду СРСР, День святого Патрика почали відзначати і в Україні, РФ та країнах Балтії — цьому посприяли як поява іноземців, у тому числі й ірландців, у цих країнах, так і стала комерціалізація Дня святого Патрика.
Библиотека города N 