Срібного століття силует: віртуальний літературний салон


Срібний вік — це не хронологічний період. Принаймні не тільки період. І це не сума літературних течій. Швидше поняття «Срібний вік» доречно застосовувати до образу мислення.

Пропонуємо вашій увазі цікаві матеріали, присвячені найвідомішим поетам «Срібного століття«. Це Костянтин Бальмонт, Максиміліан Волошин, Ігор Северянин, Микола Гумільов. У нашому віртуальному салоні можна прочитати геніальні вірші, вивчити біографію поетів, послухати пісні і просто приємно і з користю провести час. Віртуальний літературний салон «Срібного століття силует» відкритий двадцять чотири години на добу і не має вихідних або обідньої перерви. Ми завжди раді бачити у себе справжніх поціновувачів красивих віршів і красного письменства. Поки в нашій вітальні розташувалися тільки чотири поета, але незабаром ми чекаємо нових талановитих гостей.

В кінці дев’ятнадцятого — початку двадцятого століття країна переживала інтенсивний інтелектуальний підйом, який особливо яскраво проявився в філософії і поезії. Словосполучення «Срібний вік» було вперше вжито в 1929 році поетом Миколою Оцупом. Поняття це не стільки наукове, скільки емоційне, що викликає відразу асоціації з іншим коротким періодом історії російської культури — з «золотим віком», пушкінської епохою російської поезії (перша третина XIX століття).

Мистецтво і філософія Срібного століття відрізнялися елітарністю, інтелектуалізмом. Тому не можна ототожнювати всю поезію кінця XIX — початку XX століття з Срібним століттям. Це більш вузьке поняття. Іноді, правда, роблячи спробу визначити сутність ідейного змісту Срібного століття через формальні ознаки (літературні течії і угрупування, соціально-політичні підтексти і контексти), дослідники помилково змішують їх. Насправді в хронологічних межах цього періоду співіснували різні за походженням і естетичної спрямованості явища: модерністські течії, поезія класичної реалістичної традиції, селянська, пролетарська, сатирична поезія.

Імена поетів, що склали духовне ядро ​​Срібного століття, всім відомі: Валерій Брюсов, Федір Сологуб, Інокентій Анненський, Олександр Блок, Максиміліан Волошин, Андрій Білий, Костянтин Бальмонт, Анна Ахматова, Микола Гумільов, Марина Цвєтаєва, В’ячеслав Іванов, Ігор Северянин, Борис Пастернак, Георгій Іванов та багато інших.

Поети Срібного століття вірили в мистецтво, в силу слова. Тому для їх творчості показово занурення в стихію слова, пошук нових засобів вираження. Вони дбали не тільки про сенс, а й про стиль — для них був важливий звук, музика слова і повне занурення в стихію. Це занурення призвело до культу життєтворчості (нероздільності особистості творця і його мистецтва). І майже завжди в зв’язку з цим поети Срібного століття були нещасні в особистому житті.

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s