15 квітня 1912 року затонув Титанік — найбільше пасажирське судно світу класу «Олімпік». На час своєї побудови. «Титанік» належав англійській компанії White Star Line.
Під час першого рейсу 15 квітня 1912 лайнер зіткнувся з айсбергом в Атлантичному океані та затонув. У цій катастрофі загинуло 1517 осіб. Історія «Титаніка» стала легендарною завдяки, зокрема, кільком художнім фільмам, знятим за мотивами цієї трагедії.
Титанік і його загибель залишалися в центрі громадської уваги протягом десятків років. За мотивами цієї трагедії було написано декілька романів і документальних досліджень. Перші книги про те, як потонув корабель, з’явилися всього за декілька місяців після аварії і намагалися подати свої версії того, що сталося.
Свідки трагедії — помічник капітана Чарльз Лайтоллер та пасажир Джек Тайлер теж написали книги зі своїми версіями подій. Трагедія Титаніка також стала сюжетом багатьох пригодницьких романів, найвідоміший серед них — роман Клайва Касслера 1976 року «Підняти Титанік», який дещо фантастично описує підняття корабля під час двобою радянських і американських спецслужб Холодної війни. Ще декілька відомих книг описували події на лайнері і деякі з них навіть були екранізовані в численних фільмах.
Навколо Титаніка точилося декілька конспірологічних теорій. На початку століття найпоширенішою була теорія, що Титанік затопили навмисно аби отримати страхові кошти за нього, або, що насправді потонув інший братній корабель «Олімпік», і що громадськість таким чином вводять в оману. Ані ця теорія, ані теорії проклять чи таємничих вантажів на борту Титаніка не мають історичного обґрунтування.
Лише одна теорія дотепер залишилася непоясненою, а саме видання (за 14 років до подій) роману Моргана Робертса «Марність» (Futility) 1898 р. Цей роман задовго до ідеї спорудження Титаніка описує подорож іншого великого трансатлантичного судна «Титан», який теж описано як «непотоплюваний», і який теж, як Титанік, зіштовхнувся з айсбергом і потонув майже за тих же обставин і з такою ж кількістю жертв, що й відомий лайнер 14 років потому. Попри всі теорії, цей доволі дивний збіг обставин, або напрочуд дивовижний збіг назв, місць та подій не вдалося пояснити.
Уламки корабля занесено до Світової спадщини ЮНЕСКО як підводна культурна спадщина.