Добірка з українських підліткових книжок

Вершники дощу
Катерина Штанко. — Київ : А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2025. — 416 с.
10 +

Вимушені канікули Данила Теслі в Криму спочатку не обіцяли нічого цікавого, але несподівано перетворилися на захопливу пригоду. Данило випадково потрапляє в команду контролерів погоди — вершників дощу. Щоб стати справжнім вершником дощу, йому довелося подолати страх висоти, навчитися полювати на вітри, долати буревії, потоваришувати з відьмами, джинами та мольфарами. Разом з іншими вершниками він захищатиме наше небо від зазіхань агресивних сусідів зі сходу.

«Вершники дощу» — новий роман визначної української ілюстраторки Катерини Штанко. Перша її прозова книжка «Дракони, вперед!» здобула титул «Книга року ВВС» як найкраща дитяча книжка. Феєричні «Вершники дощу», де вигадка межує з реальністю, де чесноти протистоять вадам, а бажання борються з почуттям обов’язку, — захоплять кожного, хто зануриться в цю бурхливу оповідь.

Коли я вирощу крила
Саша Войцехівська. — Львів : Видавництво Юлії Сливки, 2024. — 316 с.
14+

Це дуже незвична історія про втрату. Вона написана з точки зору людини, яку зненацька висмикнули з життя. Лері 14, і вона зранку йшла собі в школу, а потім зненацька опинилася в якійсь дивній почекальні, повній незнайомців, що говорять різними мовами і яких по одному запрошують у двері. А за ними – Янглія, країна янголів. Але Лера цього ще не знає: вона дезорієнтована і збита з пантелику. Далі буде шок, неприйняття, торг… Ті стадії горя, які проживають люди, коли втрачають когось дорогого. Вочевидь, через них проходять і ті, хто втратили Леру. Але і їй несолодко: все, що вона знала й любила, все, до чого звикла, зникло назавжди. А вона мусить адаптуватися до цих янголів та їхніх правил. Ще й крила виростити собі.

Я напишу тобі завтра
Маруся Щербина. — Львів : ВСЛ, 2025. — 352
16+

«Я напишу тобі завтра» Марусі Щербини – не просто підліткова історія, а емоційна подорож, у якій кожен впізнає себе. Тут немає ідеальних героїв, зате є справжні почуття: розгубленість, злість, перше захоплення, бажання втекти від усього та водночас знайти своє місце.
Головний герой Ярослав живе у світі, де не завжди чують, зате часто оцінюють. І саме поїздка в літній табір біля моря змушує його зняти з себе захисну броню, тобто вчитися довіряти, пробачати, ризикувати та говорити вголос про те, що відчуває.

Маруся Щербина пише так, ніби веде щиру розмову з читачем, дозволяючи зазирнути у найпотаємніші куточки підліткової душі. Кожен розділ – це крок до внутрішніх змін, до розуміння, що дорослішання буває болючим, але без нього неможливо побачити справжній світ.
Цю книгу варто прочитати не лише підліткам, а й батькам, учителям і всім, хто прагне зрозуміти молодь без моралізаторства. Видання доступне як у наших фізичних книгарнях, так і онлайн. Якщо вам сподобалися щирість і глибина цієї історії, радимо інші твори в жанрі підліткової прози, що торкаються найважливішого.