Британський словник Collins оголосив слово року 2025

Британський словник Collins оголосив слово року 2025 — vibe coding, термін, який описує новий спосіб взаємодії з технологіями: коли замість написання коду мовами програмування достатньо просто сформулювати завдання природною мовою. Про це повідомили на сайті словника.

Вираз уперше використав інженер з ШІ Андрій Карпати (Andrej Karpathy), описуючи створення програм за допомогою штучного інтелекту, який розуміє контекст і «вловлює настрій» користувача. Це так зване «програмування за відчуттями».

«Технології наближаються до інтуїції. Ми не вчимося мові машин — ми навчаємо їх розуміти нас», — зазначили укладачі словника у коментарі до списку.

Серед фіналістів — aura farming, «вирощування аури», тобто створення ретельно спланованого образу, який виглядає природно, але вимагає великої роботи над собою. Феномен став вірусним після відео з Індонезії, де хлопчик танцює з абсолютним спокоєм і впевненістю.

Ще одне нове слово — taskmasking — описує імітацію продуктивності на роботі, коли працівники навмисне виглядають зайнятими, створюючи ілюзію результативності в епоху повернення до офісів.

Більше: https://chytomo.com/clovnyk-collins-dictionary-vyznachyv-slovo-2025-roku/

Дмитро Яворницький – 170 років від дня народження

Дмитро Яворницький (25 жовтня (6 листопада) 1855, село Сонцівка (нині Борисівка), Харківська губернія, Російська імперія — 5 серпня 1940, Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР)— український історик, етнограф та фольклорист. Дослідник українського козацтва, автор більш ніж півтори тисячі праць, що охоплюють різні аспекти історії України. Член Всеукраїнської академії наук, музеєзнавець, доктор історичних наук.

Дмитро Яворницький народився на Харківщині й виводив свій рід від Галицької шляхти. Зацікавлення козацтвом у хлопчика сформувалось ще в дитинстві. Його сильно вразила повість «Тарас Бульба», що її читав йому батько, а першою етнографічною експедицією було записування пісень у рідному селі.

Після закінчення історико-філософського факультету Харківського університету Яворницький продовжував досліджувати тему козацтва, вчителював та здійснив десятки подорожей українськими землями в пошуках нових відомостей з предмета своїх зацікавлень.

У 1883 році опублікував результати своїх досліджень в журналі «Кіевская старина» та почав читати лекції, спочатку у своїй alma mater, а потім і в різних містах по всій країні. Це був розквіт його кар’єри, після були плідні роки праці в Петербурзі, де він досліджував архіви, шукав пам’ятки козацтва навіть на Соловецькому півострові, видав багато наукових праць та позував писарем на картині Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».

Після заборони викладати у 1981 році науковець поїхав до Середньої Азії, де доклався до створення Державного музею історії та культури Узбекистану та написав археологічний путівник цими землями та книжку про українського полководця Івана Сірка.

Дмитро Яворницький працював над своєю «Історією запорізьких козаків» та іншими науковими публікаціями, плідно співпрацював з історичними та археологічними товариствами та підтримував стосунки з українськими культурними діячами та учасниками національно-визвольного руху.

Обіймав посаду директора Дніпропетровського обласного музею, нині названого його іменем. Він привів цю установу до розквіту й багато зробив для міста ще в бутність його Катеринославом.

Джерело: https://nashformat.ua/authors/dmytro-yavornytskyj-books?srsltid=AfmBOoqj8erZalp1gfYvvhUrvQxENy0lNaLsHXr-rbNjWHvLDEJ57N3H