Ювілей книги “Тисяча вікон і один журавель”

В цьому році виповнюється 55 років з часу написання повісті Лариси Письменної “Тисяча вікон і один журавель” (1971).
Ця повість – один із кращих творів у літературному доробку письменниці. Саме за цю збірку казок, повістей, оповідань у 1964 році вона була нагороджена премією ім. Лесі Українки. Головні герої повісті – хлопчик Ярослав і його тато, що працює на будівництві нового мікрорайону. Живуть вони в комунальній квартирі, а оскільки сусіди – люди різні, кожен зі своїми історіями і характером, то й доводиться якось миритись на маленькій території.На жаль, не обходиться без сутичок та непорозумінь.

 

11 лютого 2026 року виповнюється  112 років від дня народження українського прозаїка, казкарки Лариси Письменної.

Лариса Письменна написала велику низку казок, оповідань, повістей як для дошкільнят і дітей молодшого шкільного віку, так і для підлітків та старшокласників. Найвідоміші з них: «Золотогривий» (1957), «Павлик-Равлик» (1959), «Як Петрик на дні моря жив» (1960), «Голубий Олень» (1961), «Скарб Вовчої криниці» (1961), «Богатир Жовте Око» (1963), «Неспокійні друзі» (1964), «Як у Чубасика сміх украли» (1965), «Жар-пташенята» (1967), «Юрко їде до табору» (1969), «Півень Зелене Колесо» (1970), «Тисяча вікон і один журавель» (1971), «Чарівник на тонких ніжках» (1972), «Чап-Чалап» (1973), «Батько» (1978), «Ненаписаний портрет» (1979), «Не за синіми морями» (1980), «Ліна» (1983), «Тисяча вікон і один журавель» (1984); «Там, де живе Синя Ластівка» (1986), «Казки небом криті, а вітром підбиті» (1990) та ін. Збірка повістей та оповідань Лариси Письменної «Тисяча вікон і один журавель» була відзначена премією імені Лесі Українки у 1984 р. До неї увійшли дві повісті: одна дала назву всій збірці, друга – «Чарівник на тонких ніжках». Крім того, у збірці вміщено п’ятнадцять оповідань-спостережень письменниці у світі живої природи.
Померла Лариса Михайлівна Письменна 27 лютого 1992 року в Києві.
Твори письменниці перекладалися російською, грузинською, естонською, литовською, німецькою, румунською мовами.
Ларису Михайлівну нагороджено орденом «Знак Пошани», Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.